Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

УРАЖЕННЯ ОРГАНІВ-МІШЕНЕЙ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ З ТА БЕЗ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ В ПОХИЛОМУ ВІЦІ

2014

Гіпертонічна хвороба (ГХ) залишається одним з найбільш поширених серцево-судинних захворювань в світі з високими показниками смертності та інвалідизації. Достовірно відомо, що її прогноз визначається ураженням органів-мішеней, супутньою патологією та факторами ризику. Наявність метаболічного синдрому (МС) у пацієнтів з ГХ асоційована з більш раннім ураженням органів-мішеней та потенціює розвиток серцево-судинних ускладнень.

Мета дослідження: вивчити ураження органів-мішеней та їх зв’язок з показниками ліпідного профілю та центральної гемодинаміки у хворих ГХ з чи без МС в похилому віці.

Методи дослідження: обстежено 30 пацієнтів (середній вік – 66,0+1,4 років) з ГХ ІІ стадій. У 15 досліджуваних діагностовано МС згідно з критеріями IDF (2005). Групи пацієнтів з та без МС достовірно не відрізнялись за віком, статтю, тривалістю ГХ та рівнем артеріального тиску. Всім обстежуваним проводилось антропометричне дослідження, біохімічний аналіз крові з визначенням креатиніну, показників ліпідограми. В якості маркерів ураження органів-мішеней оцінювали товщину комплексу інтима-медіа (ТКІМ) загальних сонних артерій та гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ) за допомогою ультразвукового дослідження на апараті Xario (Toshiba). Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) розраховували за формулою Кокрофта-Голта. Показники центральної гемодинаміки оцінювали за допомогою апарату BPLab (ООО «Петр Телегин») з застосуванням пакет прикладних програм Vasotens Office.

Отримані результати: пацієнтам з МС були притаманні як більш виражена ГЛШ, так і судинна гіпертрофія. Так в цій групі пацієнтів, в порівнянні з групою ГХ, були виявлені достовірно вищі показники індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) (140,0±5,84 г/м2 та 119±8,1 г/м2 відповідно), середньої ТКІМ (1,10±0,03 мм і 1,02±0,03 мм відповідно) та швидкості поширення пульсової хвилі в аорті (PWVao) (9,1±0,12 м/с та 8,6±0,19 м/с відповідно). Достовірних відмінностей за ШКФ між групами виявлено не було. Проведений кореляційний аналіз в сукупній вибірці продемонстрував пряму залежність між ІММЛШ та збільшенням об’єму талії (r=0,40, p<0,05). Пряма кореляція між ІММЛШ та індексом ефективності субендокардіального кровотоку (r=0,38, p<0,05) засвідчує погіршення кровопостачання субендокардіальних шарів міокарду по мірі збільшення ГЛШ. Зміни ліпідного спектру крові атерогенної спрямованості, що відображені в збільшенні індексу атерогенності, корелювали як зі зростанням PWVao (r=0,42, p<0,05), так і з погіршенням функціонального стану нирок – ШКФ (r=0,45, p<0,05). В свою чергу зростання системної жорсткості артеріальної системи, що виражене в збільшенні індекса аугментації на аорті, асоційоване зі зменшенням ШКФ (r=-0,39, p<0,05).

Висновки: наявність МС у пацієнтів з ГХ асоційована з більш вираженими структурно-функціональними змінами органів-мішеней – збільшенням ГЛШ, гіпертрофією судинної стінки, зростанням ригідності аорти. Негативний вплив МС в значній мірі реалізуються через наявність вісцерального ожиріння та атерогенних зрушень ліпідного спектру крові.