Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ГЕНЕТИЧНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ ІНДИВІДУАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИЩИХ ВІДДІЛІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

2014

Мета роботи – з’ясувати які індивідуально-типологічні властивості вищих відділів центральної нервової системи (ЦНС) людини є жорстко генетично закріплені, а які є мінливими.

Методи. У 13 пар монозиготних (МЗ) і 12 – дизиготних (ДЗ) близнюків 17-22 років за допомогою комп’ютерного пристрою «Діагност-1М» визначали індивідуально-типологічні властивості: функціональну рухливість (ФРНП), силу (СНП) та зрівноваженість (ЗНП) нервових процесів. Рівень ФРНП, СНП та ЗНП визначали за методикою М.В. Макаренка (1999) в режимі „нав'язаного ритму”, котра полягала в диференціюванні позитивних та гальмівних подразників (геометричних фігур). Кількісним показником ФРНП був максимальний темп переробки сигналів, при якому обстежуваний робив не більше ніж 5,0-5,5 % помилок. Чим вищий був темп переробки інформації, тим вищий рівень ФРНП. Про СНП судили по кількості помилок (в %), допущених при виконанні всього завдання. Визначення ЗНП передбачало реєстрацію точності реакцій на рухомий об’єкт. Про ЗНП судили по сумарній величині реакцій, що випереджали чи запізнювались. Чим менше сума відхилень рухових реакцій (в мс), тим вище ЗНП.

Визначення долі спадкових і середовищних факторів у формуванні ФРНП, СНП та ЗНП проводили за коефіцієнтом спадковості Хольцингера (Н). Для кожного показника вираховували коефіцієнти внутрішньокласової кореляції (r) для МЗ (rмз) і ДЗ близнюків (rдз), а потім Н за формулою: Н = (rмз - rдз) : (1 - rдз). Статистичний матеріал обробляли за програмою Microsoft Excell.

Результати. Середні значення типологічних властивостей вищих відділів ЦНС в групах МЗ та ДЗ близнюків були практично однаковими, за виключенням різниці рівня ФРНП, які були дещо вищими у МЗ близнюків (р< 0.05). При вивченні внутрішньо парної схожості у групах МЗ та ДЗ близнюків виявили, що досліджувані показники характеризувались більш високим рівнем кореляції у МЗ, ніж у ДЗ пар. Кореляція показників властивостей основних нервових процесів для МЗ близнюків були в межах 0.88 – 0.73 (в середньому 0.81), у ДЗ – від 0.65 до  0.51 ( в середньому 0.57) при р < 0.05, що свідчить про виражений генетичний вплив на ці показники (р< 0.05).

Про диференційований вплив генотипічних та середовищних факторів на показники різних індивідуально-типологічних властивостей ЦНС свідчить коефіцієнт спадковості Хольцингера (Н), який за умови більше ніж 0.5 вказує на відносну перевагу, а більше ніж 0.6 є критерієм абсолютної переваги генетичних факторів. В наших дослідах коефіцієнт Н був високим (0.65) тільки для одного з досліджуваних показників - ФРНП. Дещо нижче (0.56 - 0.52) цей показник був для ЗНП і СНП. Отже, результати досліджень, які отримані на одній і тій же групі близнюків, показали, що формування типологічних властивостей вищи відділів ЦНС має виражену спадковість для ФРНП (65%), і відносну перевагу генотипічних факторів (56-52%) - для ЗНП та СНП.

Висновок. Важливим результатом проведених досліджень є висока ступінь генетичних впливів на формування індивідуально-типологічних властивостей основних нервових процесів, що може бути інформативним індикатором для діагностики функціонального стану вищих відділів ЦНС.