Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ОСОБЛИВОСТІ РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ В ПОЄДНАННІ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 2 ТИПУ СЕРЕДНЬОГО ТА ПОХИЛОГО ВІКУ

2014

Мета. Вивчити особливості ремоделювання серця у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу та без такого середнього та похилого віку.

Матеріали та методи. Обстежено129 хворих на ГХ ІІ стадії, 2-3 ступені віком від 45 до 72 років (55 чоловіків та 74 жінки), серед яких 56 осіб мали супутній ЦД 2 типу.  Морфо-функціональні параметри серця вивчали за допомогою ехокардіоскопічного дослідження. Вимірювали розміри лівого передсердя (ЛП), товщину міжшлуночкової перетинки (ТМШП) і задньої стінки ЛШ (ТЗСЛШ). Масу міокарда ЛШ (ММЛШ) розраховували за формулою Devereux R.B. Індекс ММЛШ (ІММЛШ) визначали як відношення ММЛШ до площі поверхні тіла. За верхню межу норми ІММЛШ враховували 110 г/см2 для жінок та 125 г/смдля чоловіків. Обчислювали 4 типи серцевого ремоделювання: нормальна геометрія (НГЛШ), концентричне ремоделювання (КРЛШ), концентрична гіпертрофія (КГЛШ) й ексцентрична гіпертрофія (ЕГЛШ) на підставі значень ІММЛШ і відносної товщини стінок (ВТС) ЛШ.

В залежності від віку та наявності супутнього ЦД 2 типу усі хворі були розподілені на 4 групи: 1) хворі на ГХ без ЦД 2 типу середнього віку (n=52); 2) хворі на ГХ без ЦД 2 типу похилого віку (n=22); 3) хворі на ГХ з ЦД 2 типу середнього віку (n=31); 4) хворі на ГХ з ЦД 2 типу похилого віку (n=26). Середній вік визначався за такий в діапазоні від 45 до 59 років, похилий вік – від 61 до 75 років.

Результати. Серед обстежених хворих похилого віку в порівняні з хворими середнього віку, як в підгруппі без ЦД 2 типу, так і з ЦД, відмічалося достовірне зменшення частоти НГЛШ (36,6% проти  9,1%, р<0,05 (хворі без ЦД) та 19,4% проти 7,7% , р<0,05 (хворі з ЦД 2 типу)) і зростання частоти КГЛШ (28,8% проти 59,1%, р<0,05 (хворі без ЦД) та 61,3% проти 73,1%, р<0,05 (хворі з ЦД 2 типу)). Частота ЕГЛШ ні в підгрупі хворих без ЦД, ні в підгрупі хворих з ЦД 2 типу не змінилась в залежності від вку.

Кореляційний аналіз в цілому по групам хворих середнього і похилого віку з ЦД 2 типу і без такого виявив вірогідні позитивні зв’язки віку хворих з ІММЛШ (r=0,34, p<0,001), ВТС ЛШ (r=0,25, p<0,01), ТЗСЛЖ (r=0,27, p<0,01), ТМШП (r=0,23, p<0,01) та негативний зв'язок з фракцією викиду (r=-0,27, p<0,01). В підгрупі хворих на ГХ без ЦД похилого віку виявлено, що вік позитивно корелював з розміром ЛП (r=0,43, p<0,05). В той же час в підгрупі хворих на ГХ з ЦД 2 типу похилого віку показник ІММЛШ позитивно корелював з віком (r=0,40, p<0,05).

Висновки. Отримані дані свідчать про прогресування патологічного ремоделювання серця з віком в напрямку концентричної гіпертрофії лівого шлуночка, яка є найбільш несприятливою в прогнозі розвитку серцево-судинних ускладнень. Виявлені патологічні зміни в серці  при ГХ відбуваються не залежно від наявності або відсутності ЦД 2 типу.