Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ГЕНЕРАТИВНА ФУНКЦІЯ САМЦІВ ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ З ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ СПЕРМОПАТІЄЮ ВНАСЛІДОК ДІЇ ЛОКАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕРМІЇ

2014

Проблема збільшення абсолютного та відносного числа літніх людей у структурі населення не втрачає своєї значущості для більшості країн світу. Чисельність цієї вікової групи росте. Чинники, пов'язані з віком чоловіка поруч із екологічними факторами, стресом, безконтрольним вживанням лікарських препаратів можуть зумовлювати неплідність. Зважаючи на це, дослідження процесів, що супроводжують старіння та пошук шляхів подовження повноцінного функціонування основних життєвих функцій є актуальним.

Метою нашої робити було вивчення функціонування статевої системи тварин різного віку за умов локальної гіпертермію мошонкової області.

Матеріали та методи. Модель репродуктопатії внаслідок локальної гіпертермії сім’яників (43ºС) була відтворена на молодих статевозрілих (8 міс.) та дорослих статевозрілих (12 міс.) щурах популяції Вістар. Яєчки контрольних тварин занурювали у воду при 33 °С.  Для визначення можливості усунення репродуктопатії застосовували  спермомодулюючий засіб спеман. Після виведення наркотизованих тварин (шляхом декапітації) з експерименту визначали масу органів репродуктивної системи, гіпофізу, надниркових залоз, досліджували стан сперматогенезу та функціональну повноцінність сперматозоїдів. Статистичний аналіз результатів проводився за допомогою пакету  анализу програм в Excel 2003 і Statistika 6.0.

Локальна гіпертермія статевозрілих тварин віком 8 міс. призводила до зростання відсотка патологічних та мертвих сперматозоїдів, зменшення тривалості їх руху та концентрації морфологічно нормальних гамет. Тварини старшого віку (12 міс.) за умов локальної дії високої температури в області мошонки мали більш суттєві ураження сперматогенезу – зниження загальної концентрації та концентрації морфологічно нормальних сперміїв, зростання відсотка патологічних та відсутність рухливих форм. Групи Контроль 8 та 12 міс. майже не відрізнялися між собою за такими показниками як концентрація сперматозоїдів та відсоток рухливих клітин. Але у спермограмі старших щурів відмічається більший відсоток патологічних і мертвих сперміїв, вища їх осмотична резистентність до різної концентрації розчинів хлористого натру. Виявлено, що з віком знижувались коефіцієнти маси придатків сім'яників (на 21 %), надниркових залоз (на 36 %), гіпофіза (40%). Під впливом експериментальної терапії препаратом спеман у щурів у віці 8 міс спостерігалось відновлення та збільшення маси андрогенреагуючих органів, тоді як у віці 12 міс відновлення змінених параметрів не спостерігалось.

Висновки. Молоді статевозрілі самці є більш резистентними до дії локальної гіпертермії, ніж статевозрілі тварини більш старшого віку. Препарат спеман не виявив позитивного впливу на сперматогенез, порушений внаслідок температурного ураження сім’яників дванадцятимісячних щурів. В той же час у молодих щурів відмічено часткове відновлення сперматогенезу.