Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ЧАСТОТА КАРДІОМЕТАБОЛІЧНИХ ФАКТОРІВ РИЗИКУ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ ПОХИЛОГО ВІКУ

2014

Перебіг артеріальної гіпертензії (АГ) значно погіршується за наявності супутнього ожиріння, порушень вуглеводного та ліпідного профілю, що є факторами кардіометаболічного ризику та предикторами розвитку цукрового діабету 2 типу (ЦД 2 типу).

Мета дослідження – оцінка розповсюдженості факторів кардіометаболічного ризику у хворих на АГ похилого віку.

Методи дослідження. Обстеження 104 хворих на АГ включала проведення клінічних, антропометричних досліджень (маса тіла, індекс маси тіла, окружність талії), аналіз показників вуглеводного (рівень глюкози, інсуліну натще та через 2 години після ПТТГ, HbA1c, з розрахунком індексу  HOMA) та ліпідного (загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ), холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ) спектру крові. 

Результати. 18 пацієнтів мали нормальну масу тіла (ІМТ – 20,0-24,9 кг/м2), у більшості, а саме у 36 пацієнтів виявлено надмірну масу тіла (ІМТ – 25,1-29,4 кг/м2), ожиріння 1 ступеню встановлено у 26 хворих (ІМТ – 30,3-34,4 кг/м2), ожиріння 2 ступеню – у 21 хворого (ІМТ – 35,4-36,9 кг/м2), та ожиріння 3 ступеню – лише у 3 хворих (ІМТ – 40,3 кг/м2). У більшості хворих на АГ (69,2%) встановлено наявність абдомінального ожиріння (за критеріями IDF, 2005). При аналізі показників вуглеводного обміну встановлено гіперглікемію натще (рівень глюкози в плазмі крові від 5,6 до 6,1 ммоль/л) у 26 хворих (25%), гіперінсулинемія натще (≥12,2 мкЕд/мл) – у 42 (40,4%), підвищений рівень HbA1c (>5,7%) – у 59 (56,7%), інсулінорезистентність згідно индексу HOMA (>2,77) мала місце у 41 пацієнтів (39,4%). У 30 хворих на АГ (28,85%) мав місце супутній ЦД 2 типу (згідно критеріїв ВОЗ, 1999). Іншим хворим було проведено ПТТГ та за його результатами у 34 хворих(32,69%) виявлено наявність прихованих порушень вуглеводного метаболізму – предіабету. Відповідно 40 хворих на АГ (38,46%) не мали супутніх глюкометаболічних порушень. 

При аналізі показників ліпідного метаболізму встановлено гіперхолестеринемію (ХС≥5,2 ммоль/л) у 64 хворих (61,5%), гіпертригліцеридемію (ТГ>1,7 ммоль/л) – у 76 хворих на АГ (73,08%), підвищення рівня ХС ЛПНЩ (>3,0 ммоль/л) відзначено у 68 хворих (65,38%). Зниження рівня ХС ЛПВЩ мало місце у 33,3%  чоловіків (<1,0 ммоль/л), у 54,24%  жінок (<1,2 ммоль/л). 

Висновки. Результати нашого дослідження свідчать про високу розповсюдженість ожиріння, АО та взаємопов’язаних з ним інших факторів кардіометаболічного ризику, а саме глюкометаболічні порушення та атерогенну дисліпідемію у хворих на АГ похилого віку.