Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ВПЛИВ НЕБІВОЛОЛУ НА ПОКАЗНИКИ ДОБОВОГО МОНІТОРИНГУ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ВЕНТИЛЯЦІЙНУ ФУНКЦІЮ ЛЕГЕНЬ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ З СУПУТНІМ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

2013

Мета роботи. Вивчення антигіпертензивної ефективності та оцінка впливу на показники вентиляційної функції легень (ВФЛ) небівололу у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ).

Матеріал та методи. Обстежено 26 хворих (21 чол., 5 жін.) на АГ І-ІІ ступеня з супутнім ХОЗЛ І-ІІ стадії у фазі ремісії, середній вік – (46,2±3,1) роки. Всі хворі отримували небіволол (Небівал, ЗАТ “Київський вітамінний завод”, Україна) в дозі 5 мг/добу. Проводили добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ) за допомогою апарату ABPM-04 (“Meditech”, Угор.) та ком’ютерну спірографію до і через 4 тижні лікування.

Результати дослідження. При аналізі показників ДМАТ через 3 тижні лікування небівололом  виявлено зниження середньодобового систолічного артеріального тиску (САТ) на (16,20±2,31)% (р<0,05), діастолічного АТ (ДАТ) - на (13,86±1,92)% (р<0,05), порівняно із вихідними значеннями. Лікування небівололом приводило до зменшення середньодобових показників підвищеної варіабельності САТ на (14,18±2,16)% (р<0,05) та ДАТ – на (12,39±1,75)% (р<0,05); показників “навантаження тиском”: індексу часу САТ на (23,27±3,06)% (р<0,05) та ДАТ – на (20,49±2,13)%, (р<0,05); показників приросту САТ зранку на (25,28±1,68)% (р<0,05) та ДАТ – на (21,15±2,14)% (р<0,05); показників швидкості приросту САТ зранку на (21,15±1,94)% (р<0,05) та ДАТ – на (17,93±2,11)% (р<0,05). До лікування нормальний двофазний профіль АТ за варіантом “Dipper” відмічався лише у 12 (46,15%) хворих, а через 3 тижні лікування – у 19 (73,07%) пацієнтів (р<0,05). Досягнення цільового середньодобового артеріального тиску (АТ) ≤ 130/80 мм.рт.ст. через 3 тижні лікування небівололом спостерігалась у 20 (76,92%) хворих. Крім того, лікування небівололом не погіршувало ВФЛ. Так, показники об’єму форсованого видиху за 1 секунду та індексу Тіфно до лікування складали відповідно (54,35±2,08)% та (59,16±1,24)% і через 3 тижні достовірно не змінились – відповідно (53,27±1,85)% та (58,10±1,92)% (p>0,05).

Висновки. Лікування небівололом упродовж 4 тижнів приводить до стійкого зниження середньодобових значень АТ, нормалізації добового профілю АТ, зменшення підвищеної варіабельністості АТ, показників “навантаження тиском” та приросту і швидкості приросту АТ зранку у 76,92% хворих з АГ та ХОЗЛ. Небіволол не погіршує вентиляційну функцію легень і добре переноситься хворими на АГ з супутнім ХОЗЛ.