Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

ВПЛИВ ЕПІТАЛОНУ НА СТРУКТУРНУ ОРГАНІЗАЦІЮ ПІНЕАЛОЦИТІВ СТРЕСОВАНИХ ЩУРІВ

2013

Порушення світлового режиму (тривале освітлення, постійна темрява) є визна­чальним стресором, який призводить до дисбалансу синтезу мелатоніну і розвитку десинхронозу, що може бути причиною пиршвидшення старіння і різних патологічних станів. У доступній літературі трапляються суперечливі та неодно­значні дані про вплив різної тривалості фотоперіоду на хрономорфологічний та ультраструктурний стан шишкоподібної залози. На основі аналізу даних про амінокислотний склад пептидів шишкоподібної залози в Санкт-Петербурзькому Інституті біорегуляції і геронтології ПЗВ РАМН сконструйований і синтезований епіфізарний тетрапептид – епіталон. Попередні дослідження показали, що він володіє онкостатичною, антиоксидантною та геропротекторною дією. Відомості, що віддзеркалюють ефекти епіталону на морфологічний стан шишкоподібної залози залежно від світлового режиму в різні періоди доби.відсутні.

Мета. Вивчити мікроскопічні та ультраструктурні зміни пінеалоцитів за різної тривалості фотоперіоду та уведення епіталону.

Матеріал і методи. Експерименти проведені на статевозрілих самцях білих щурів масою 0,20-0,23 кг о 14.00 та 02.00 год. Тваринам моделювали різну тривалість фотоперіоду. Епіталон (Санкт-Петербурзький інститут біорегуляції і геронтології ПЗВ РАМН, Росія) уводили підшкірно (0,5 мкг/кг). Структуру шишкоподібної залози досліджували на світлооптичному та електронно-мікроскопічному рівні.

Результати проведених досліджень структури епіфіза в білих щурів за стандартного режиму освітлення свідчать про вираженість внутрішньоклітинних індоламінсинтезувальних процесів о 02.00 год та їх пригнічення о 14.00 год доби. Світлова депривація підвищує активність пінеалоцитів впродовж доби, свідченням чого є світлооптичні та ультраструктурні зміни в цитоплазмі та органелах досліджуваних структур. О 14.00 год за умов світлової депривації встановлено наявність світлих пінеалоцитів, у яких спостерігається зростання кількості ядерних пор, розширення цистерн комплексу Гольджі та канальців гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, наявність мелатонінових гранул.

Тривалий світловий стрес призводить до істотного десинхронозу та пригнічення секреторної активності пінеальних клітин щурів впродовж періоду спостереження. За тривалої світлової експозиції деструк­тивні зміни компонентів досліджуваних структур більш виражені о 02.00 год. Зокрема, каріолема втрачає чітку контурованість, утворює інвагінації, ядерні пори виражені слабко. У цитоплазмі спостерігаються пошкоджені мітохондрії з просвітленим матриксом і редукованими кристами, гранули гормону поодинокі.

Застосований епіталон протективно впливає на ультраструктуру пінеалоцитів щурів, які знаходилися за умов постійного освітлення; індукує компенсаторно-адаптаційні перебудови, спричинює відновлення серотонін-продукувальної актив­ності залози в денний період спостереження та зростання о 02.00 год кількості гранул мелатоніну в пінеалоцитах. Одним з механізмів впливу епіталону на функ­ціональний стан шишкоподібної залози при дії постійного освітлення, на нашу думку, може бути тенденція до нормалізації ба­лансу нейромедіаторів у мозкових структурах, і, як наслідок, відновлення чутливості залози до периферичних регуля­торних сигналів.