Научно-практическая конференция и школа с международным участием, посвященная 90-летию со дня рождения академика В.В.Фролькиса

СПОСОБИ РОЗШИРЕННЯ АДАПТАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ МІОКАРДА У ЛЮДЕЙ ЛІТНЬОГО ВІКУ З ІШЕМІЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ

2013

Одним із методів підвищення ефективності стандартного лікування хворих із стабільними формами ІХС є розширення адаптаційних можливостей міокарда шляхом запуску процесів прекондиціонування. До найбільш поширених способів стимуляції прекондиціонування є: 1) створення дозованої гіпоксії міокарда, 2) вживання фармакологічних засобів. Для усіх вказаних способів спільним ефектом є покращення клінічного перебігу захворювання, підвищення толерантності до фізичного навантаження та сприяння нормалізації артеріального тиску.

Найбільш відомим з методів створення дозованої гіпоксії міокарда є фізичні тренування (ФТ). Перевагами ФТ є те, що вони рекомендовані стандартами лікування ІХС, сприяють зниженню маси тіла, нормалізують вуглеводний та ліпідний обмін, знижають симпатичну активність нервової системи, підвищують толерантність до фізичних навантажень до 20%. Однак застосування ФТ обмежене при патології опірно-рухового апарату та судин нижніх кінцівок, артеріальній гіпертензії ІІ степеню та вище, стабильна стенокардія напряження ІІІ та IV функціональних класів. Правильне дозування фізичного навантаження потребує наявності  спеціальної апаратури.

Тому іншим способом створення дозованої гіпоксії зниження концентрації кисню в повітрі, що вдихається (гіпоксичні тренування). Це перебування в горах (висоти біля 3000 м), сеанси барокамерної гіпоксії, або ж короткочасне дихання повітрям зі зниженою концентрацією кисню в умовах нормобарії – інтервальні нормобаричні гіпоксичні тренування (ІГТ). Серед цих методів ІГТ є найбільш безпечним методом активації процесу прекондиціювання. Ефекти ІГТ подібні до впливу ФТ, але менш виражені: підвищують толерантність до фізичних навантажень на 10%, суттєво не впливають на масу тіла (хоча мають позитивний вплив на ліпідний і вуглеводний обмін). Однак ІГТ можна використовувати у осіб з патологією опірно-рухового апарату та судин нижніх кінцівок.

У випадках, коли супутня патологія та/або декомпенсація серцево-судинних захворювань унеможливлює проведення ФТ та гіпоксичних тренувань, альтернативою є застосування фармакологічних активаторів прекондиціонування. Серед них найбільш зручними для вживання хворими на ІХС є активатори АТФ-залежних калієвих каналів (наприклад, Адвокард). Нами проведено дослідження препарату Адвокард, в склад якого входить активатор АТФ-залежних калієвих каналів магладен. Препарат показав добру переносимість, підвищував фізичну працездатність на 14%, приводив до більш економічного функціонуванні серцево-судинної системи при фізичному навантаженні за рахунок зниження частоти серцевих скорочень і систолічного артеріального тиску. Недоліком фармакологічного прекондиціонування є відсутність впливу на вуглеводний та ліпідний обмін.

Таким чином, найбільш дієвим способом розширення адаптаційних можливостей міокарда є фізичні тренування. Однак у разі обмеження до їхнього застосування в якості альтернативи можна використовувати гіпоксичні тренування. А на тлі декомпенсації захворювань – фармакологічні активатори прекондиціонування.